ВОЛЛЕРНЕР НАУМ ПИЛИПОВИЧ

ВОЛЛЕРНЕР НАУМ ПИЛИПОВИЧ

2Професор, доктор технічних наук, засновник та перший завідувач кафедрою 1945 – 1980 рр., професор кафедри 1980 – 1985 рр., професор консультант 1985 – 1995 рр. Н.П. Воллернер народився в 1913 р. в м. Києві, в 1935 р. закінчив Київський індустріальний, далі політехнічний інститут, де працював лаборантом, інженером, викладачем. Свою першу лекцію по радіоприймачам він прочитав в 1936 р. В 1939 р. захистив кандидатську і в 1952 р. докторську дисертації. Під час Великої Вітчизняної Війни працював головним конструктором Київського радіозаводу, який випускав танкові рації.
На кафедрі Н.П.Воллернера велися науково-дослідні роботи за завданням Військово-морського флоту СРСР у галузі завадостійкого приймання та обробки сигналів, спектрального аналізу, теорії похибок і конструювання радіоелектронних засобів. Великий обсяг виконуваних робіт дав змогу Науму Пилиповичу створити першу в КПІ проблемну лабораторію, яка в 1963 р. переїхала в новозбудований з ініціативи і під керівництвом Н.П.Воллернера корпус (сьогодні корпус № 11) і стала називатися КБ “Шторм”. І нині цей корпус політехніки називають корпусом Воллернера.

Навчальна робота на кафедрі, яку він очолив, завжди поєднувалася з великою науковою работою в галузі завадостійкого приймання та оброблення сигналів, спектрального аналізу випадкових процесів, малошумного підсилення, теорії похибок, конструювання РЕЗ. Читав лекційні курси з дисциплін «Радіоприймальні пристрої», «Конструювання та виробництво РЕА». Під його керівництвом кафедрою та проблемною лабораторією виконано та запроваджено багато значних науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, в тому числі робіт, які проводилися за рішенням Ради Міністрів СРСР. Проф. Н.П. Воллернер опублікував більш 300 наукових робіт, монографії, підручники, навчальні посібники, підготував десятки кандидатів та докторів технічних наук. Наукова школа професора Н.П. Воллернера відома та визнана не тільки в наукових, але і в промислових колах.

Наум Пилипович Воллернер був одним із талановитих учнів В.В. Огієвського. Пізніше, згадуючи про своє навчання в інституті, він говорив, що спочатку вступив на вечірнє відділення факультету. “Когда отменили вечернее отделение и не было параллельного дневного такого же уровня, мой учитель проф. Огиевский сказал “прыгайте” и я прыгнул с третьего курса вечернего на четвертый курс дневного и закончил факультет в 1935 году”.

Детальніше